Вибір організаційно-правової форми підприємницької діяльності

 

Визначення майбутньої сфери діяльності загострює перед підприємцем питання вибору організаційно-правової форми підприємства. Його вирішення вимагає проведення порівняль­ного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності.

Результативність орієнтації у просторі ринкових можливостей значною мірою залежатиме від надійності створюваного підприємства. Для початку бізнесу дуже важливо перед­бачити ризик, існування непередбачених і непереборних чинників зовнішнього середовища. Головне завдання при ство­ренні фірми не "її висока прибутковість, а надійність комерційного проекту, його здатність до генерування закладеної в нього підприємницької ідеї.

Кожна із організаційно-правових форм підприємницької діяльності має свої особливості, переваги й обмеження. З по­передніх тем нам відомі такі найбільш поширені форми підприємництва, як індивідуальне, партнерське, корпоративне. Обраний вид діяльності, масштаби підприємства, фінансові можливості багато в чому визначають вибір форми. Однак існують й інші обставини, які повинен враховувати підприє­мець при створенні власної справи.

Так, організація власного бізнесу в організаційно-пра­вовій формі малого підприємництва, заснованого на власності окремого громадянина, дозволяє вирішити завдання досяг­нення максимальної незалежності у виборі напрямів і методів діяльності. Простежується оперативність у прийнятті управ­лінських рішень, мобільність руху капіталів, їх своєчасне спрямування на найбільш вигідні проекти. А втім, обмежені фінансові ресурси, підвищена відповідальність за можливі негативні наслідки прийнятих рішень, ускладнюють подаль­ший розвиток цієї форми підприємництва.

При цьому треба брати до уваги такі обставини: на початку своєї діяльності, при створенні власної справи кожен під­приємець намагається усвідомити себе як самостійну одиницю. Незалежність господарювання в найкращий спосіб дозволяє реалізувати особисті потреби та інтереси. І тільки в подальшому розвитку бізнесу підприємець приходить до усвідомлення ефективності й інших організаційно-правових форм діяльності.

Наприклад, інноваційний пошук та втілення нової під­приємницької ідеї можуть викликати потребу об'єднання з іншими підприємцями, які здатні доповнити проект фінан­сами, знаннями, досвідом, необхідним устаткуванням, примі­щеннями, вмінням залучення постачальників і знаходження нових споживачів.

Підприємницька практика свідчить, що від малого під­приємництва часто спостерігається шлях до середніх і навіть великих фірм. Зміна організаційно-правових форм підприєм­ницької діяльності може здійснюватися поетапно:

I етап — створення малого підприємства на базі форму­вання власного капіталу.

II етап — розвиток малого підприємства на основі залу­чення банківських кредитів, використання власного капіталу, реінвестування прибутку.

III етап — створення партнерського підприємства, залу­чення додаткових капіталів партнерів у справі бізнесу.

IV етап — перетворення партнерського підприємства в ак­ціонерне товариство, залучення додаткових капіталів шляхом випуску акцій.

Звичайно, такий поділ не є універсальним. Він лише вказує на один із можливих варіантів розвитку бізнесу. В ринковій економіці кожна організаційно-правова форма підприєм­ницької діяльності може реалізувати свої переваги і бути засобом для втілення ідеї її засновника досить тривалий час.