Призначення та способи пиляння

 

Пиляння – це операція розділення деревини на частини за допомогою багаторізцевого інструменту.

Для розпилювання лісоматеріалів використовуються ручні або механічні пили. Пила являє собою стрічку або диск із розміщеними на них зубами (різцями).

Зуби мають наступні параметри (див. рис. 1): крок (відстань між двома суміжними вершинами) і висоту (відстань між основою і вершиною). Для видалення стружки, яка утворюється під час пиляння, призначена впадина (пазуха). Кожний зуб пили має три ріжучі кромки – одну передню, коротку, і дві бокові.

 

 

Рис. 1. Елементи пили: 1 - бокові ріжучі кромки, 2 - лінія основи зубів пили, 3 - полотно пили, 4 - вершина зуба, 5 - пазуха, або впадина зуба пили, 6 - передня коротка ріжуча кромка, 7 - передня грань

 

У пил для повздовжнього пиляння зуби короткою ріжучою кромкою перерізають волокна, а бокові розділяють між собою за їх напрямком. Зуби таких пил мають форму гострокутного трикутника (див. рис.2, а), пряму заточку, ними можна пиляти тільки в одному напрямку.

При мішаному пилянні, процес пиляння відбувається так само як і при повздовжньому пилянні, відмінність полягає у формі зубів (прямокутного трикутника (див.рис.2, б)).

У пил для поперечного пиляння коротка ріжуча кромка розділяє волокна, а бокові перерізають їх. Зуби мають форму переважно рівнобедреного трикутника і двосторонню заточку (див. рис.2, в), тому ними можна пиляти в обох напрямках.

 

 

Рис. 2. Кути зубів пил: а) для повздовжнього пиляння б) для мішаного пиляння; в) для поперечного пиляння