Загальна характеристика основних деревообробних верстатів

 

Будова деревообробних верстатів обумовлюється їх технологічним призначенням. Проте, відрізняючись за технологічним призначенням і способом руху оброблюваної деталі, верстати мають схожі конструктивні елементи та функціональні механізми, що полегшує їх виробництво й експлуатацію.

Використання у різних верстатах часто повторюваних нормалізованих елементів та покупних деталей називають нормалізацією. Інколи верстати повністю складаються з однакових складових частин і відрізняються один від одного лише взаємним розташуванням основних робочих органів. Таке запозичення елементів називають уніфікацією.

Якщо верстати складають з окремих покупних агрегатів, які випускаються серійно спеціалізованими заводами, то такі верстати називаються агрегатними. Елементи верстатів поділяють за виконуваними функціями.

Для встановлення та монтажу усіх складових частин верстата служить станина. Вона не здійснює робочих рухів у процесі обробки й установлюється на фундамент або спеціальні віброізолюючі опори. На станині розміщені корпусні деталі, які сприймають навантаження від робочих органів і утворюють контур верстата,— основи, стояки, поперечки, траверси, кронштейни тощо. У процесі обробки корпусні деталі не переміщуються, але у ряді випадків до початку обробки виробу їх можна переставляти в інше положення. До станини та корпусних деталей ставляться підвищені вимоги щодо точності та жорсткості, бо ці показники обумовлюють якість обробки деталей.

Елементи верстата, призначені для забезпечення головного руху, називають механізмом різання. Механізм різання з обертальним рухом звично виконують у вигляді ножового вала, шпинделя або пилкового вала. На них закріплюють різальний інструмент.

Механізм подавання призначений для забезпечення руху подавання заготовки. Його часто виконують у вигляді конвеєра, вальців або роликів. У циклових верстатах механізмом подавання є рухомий стіл або каретка. Правильне розміщення заготовки відносно різального інструмента досягається спеціальними пристроями, до яких входять базувальні елементи верстата — столи, напрямні лінійки, косинці, упори та притискні (затискні) елементи. За допомогою притискних елементів досягається стійке положення оброблюваної деталі в прохідних верстатах. Притискачі мають вигляд безкінечних клинових пасів або стрічок.

Для надійного закріплення деталі на позиційних верстатах використовують затискачі у вигляді колодок і пластин. Щоб запобігти псуванню деталей, робочі елементи затискачів обладнують знімними гумовими накладками.

Для забезпечення настроювальних переміщень у верстаті є супорти, які можна переставляти вручну або від механічного привода. Поверхні супорта точно оброблені; їх називають напрямними. Такі самі напрямні передбачені на станині або корпусній деталі. На них під час складання встановлюють супорт.

Важливі елементи верстата — огороджувальні й захисні пристрої, їх виготовляють у вигляді ковпаків, кожухів, кришок і т. д. Такі елементи уберігають робітника від випадкового доторкування до обертових і поступально рухомих механізмів верстата. Звичайно огородження зблоковані, з приводом верстата, і в разі їх вимикання верстат вимикається.

Органами керування верстата є маховички, педалі, рукоятки, кнопки, перемикачі. У складних механізованих верстатах органи керування виконані у вигляді пульта, на якому розміщені кнопки вмикання та вимикання робочих органів.

До допоміжних елементів верстата належать пристрої для змащування його тертьових частин: маслянки, шприци, насоси для подавання мастила тощо.