Складальне креслення – це документ, що містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю. За складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей, а технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технічної документації, контролю і приймання готових виробів.
Складальне креслення повинне містити:
- зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення і взаємозв’язок складових частин, здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних кресленнях має бути додаткова схема з’єднання і розміщення складових частин виробу;
- розміри з їхніми граничними відхиленнями;
- вказівки про характер спряження і методи його виконання;
- вказівки про спосіб з’єднання нерознімних частин виробу (зварних, паяних, клеєних, клепаних);
- номери позицій складових частин виробу;
- основні характеристики виробу.
В умовах виробництва поряд зі складальним кресленням в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.
Креслення загального вигляду визначає конструкцію зображеного на ньому виробу в цілому, пояснює принцип його дії і взаємодію складових частин. За кресленням загального вигляду виконують складальне креслення виробу.
Складальні одиниці зображаються на кресленнях виглядами, розрізами і перерізами. Кількість зображень та їхній зміст на складальному кресленні залежать від потреби з’ясування форми та взаємного розміщення деталей складальної одиниці.
Зображення на складальних кресленнях виконують зі спрощеннями, передбаченими для всіх видів креслень, а також із деякими умовностями і спрощеннями, визначеними для складальних креслень.
На складальних кресленнях частини виробу, що переміщаються, зображають у робочому положенні, а його рухомі частини зображають у крайньому або проміжному положенні наприклад, шпиндель вентиля.
Зварний, паяний і клеєний виріб у зібраному вигляді з іншими виробами у розрізах і перерізах штрихують як монолітний предмет в один бік із зображенням межі між деталями цього виробу суцільними товстими основними лініями.
На кресленнях складальних одиниць наносять ті розміри, які повинні бути виконані та проконтрольовані, тобто всі виконавчі розміри, включаючи розміри для виконання нерознімних з’єднань.
На складальному кресленні всі складові частини виробу номерують відповідно до номерів позицій, які зазначені у специфікації складальної одиниці.
Під час складання будь-якого виробу головним видом робіт є виконання різних з’єднань деталей. Складання двох чи декількох деталей можна виконати у вигляді нерухомого чи рухомого з’єднання їх. Нерухомо з’єднанні деталі зберігають незмінне взаємне положення, а рухомо з’єднані спряжені деталі мають змогу певного взаємного переміщення.
Крім того, з’єднання деталей у виробі можуть бути нерознімними (нерозбірними) чи рознімними (розбірними). Нерознімні з’єднання застосовують у тих випадках, коли при експлуатації виробів розбирання з’єднаних деталей не передбачено. Нерухомі нерознімні з’єднання здійснюються різними способами: зварюванням, паянням, склеюванням за допомогою заклепок, запресуванням, розвальцьовуванням і завальцьовуванням.