Руйнування ґрунту під впливом природних і антропогенних чинників називається ерозією. Площа земель в Україні, де треба здійснювати протиерозійні заходи, становить близько 18 млн гектарів.
Водна ерозія може бути спричинена внаслідок дії дощових крапель (крапельна ерозія), поверхневого стоку талих вод (весняна), дощових або зливових вод (літня або зимова), поливних вод (іригаційна). Іригаційна ерозія виникає в результаті зрошення сільськогосподарських культур на схилових землях. Найбільше розвивається вона за зрошення поливом по борознах, найменше - за дощування. Розосереджений стік вод призводить до змивання ґрунтів (площинної ерозії), утворюються невеликі струмові розмиви. Концентрований стік вод утворює вимоїни та яри (розмивання ґрунтів, лінійна або глибинна ерозія).
Вітрова ерозія може бути місцевою у вигляді пилових (чорних) бур і видування ґрунту взимку зі снігом. Місцева ерозія виникає на ріллі за швидкості вітру не менше як 12-15 м/с. Найшкідливішим видом вітрової ерозії є пилова буря, що руйнує і видуває верхній шар ґрунту.
Агротехнічна ерозія виникає під час оранки ґрунту на крутих понад 8° схилах, коли орний шар поступово зсувається по схилу і верхня його частина втрачає гумус.
Під впливом вітрової ерозії виникають видуті ґрунти, водної - змиті або розмиті, агротехнічної - виорані.
Профілактика ерозії полягає в застосуванні звичайної або спеціальної агротехніки, диференційованої залежно від сільськогосподарських культур з урахуванням їх розміщення на окремих елементах рельєфу та небезпечності розвитку ерозійних процесів.
Кулісні культури, пожнивні рештки на поверхні ґрунту також зменшують силу вітру, що сприяє боротьбі з вітровою ерозією.
Важливими протиерозійними заходами обробітку ґрунту в умовах достатнього зволоження є оранка впоперек схилу, контурний обробіток, оранка з ґрунтопоглиблювачами або плугами з вирізними полицями, комбінована полице- во-безполицева оранка, ступенева, у якої парні полиці плуга встановлюють на 1012 см глибше, оранка з одночасним формуванням на полі протиерозійного рельєфу (борозен, валиків, ямок, переривчастих борозен), плоскорізний обробіток зі збереженням стерні, смугове розпушування ґрунту, щілювання посівів і ґрунту, кротування тощо.
Система протиерозійного обробітку ґрунту здійснюється під час основного і передпосівного обробітків. Основний обробіток ґрунту і сівбу на схилах проводять тільки впоперек схилу або по горизонталях - кожна борозна, гребінь, рядок висіяної культури перешкоджають поверхневому стіканню, зменшують змивання і збільшують запаси вологи в ґрунті.
У районах надмірного зволоження обробіток ґрунту і сівбу проводять під кутом 2-3° до горизонталей. Це сприяє відведенню надмірної кількості води, запобігає вимоканню рослин і розвитку ерозії. У тому ж напрямку розміщують і рядки просапних культур.
Обробіток ґрунту по контурах - складова частина контурно-меліоративної організації території та ґрунтозахисної системи землеробства, необхідна умова протиерозійних заходів. Вона передбачає контурне (у напрямку горизонталей) проведення всіх операцій із вирощування і догляду за рослинами. Цей обробіток найефективніше зменшує змивання ґрунту по складних схилах крутістю до 3°. На крутіших схилах найкраще проводити вузькозагінну оранку під гострим кутом до горизонталей, що забезпечує повільне стікання води й зменшує розмивання ґрунту.
Для зменшення поверхневого стікання і збільшення водопроникності та волого- місткості ґрунту на схилах потрібно застосовувати глибокий обробіток ґрунту. На повнопрофільних ґрунтах Лісостепу і Степу проводити оранку на зяб можна до глибини 27-30 і навіть 35 см, а на змитих - на глибину окультуреного гумусового горизонту з додатковим розпушуванням підорного шару лапами-ґрунтопоглиб- лювачами або плугами з вирізними полицями. Таку диференціацію оранки за глибиною застосовують залежно від елементів рельєфу. На верхніх частинах схилу, вододільних плато, де ґрунтовий покрив повнопрофільний, її можна поглиблювати без обмежень, а нижче по схилу, де ґрунт змитий із малопотужним гумусовим горизонтом, потрібно орати на його глибину з додатковим розпушуванням підорного шару.
Протиерозійне значення має і безполицева глибока оранка до 40 см або глибокий плоскорізний обробіток упоперек схилу, а також обробіток ґрунту за технологіями no-till, verti-till, strip-till. Залишена на поверхні стерня сприяє накопиченню снігу, меншому промерзанню ґрунту і, відповідно, підвищенню його водопроникності в період сніготанення, що зумовлює зменшення стікання і змивання.
Смугове розпушування та полицево-безполицева оранка на схилах має позитивне протиерозійне значення завдяки тому, що поверхня ґрунту набуває хвилястого профілю упоперек схилу. А це сприяє стримуванню снігу та стіканню, а також збільшенню водопроникності на розпушених чи зораних смугах.
Контрольні запитання:
- Що таке ерозія ґрунту, які є її види?
- Які є протиерозійні заходи обробітку ґрунту?