Вплив на організм низьких температур, особливо якщо погода вітряна і волога, обумовлює ризик переохолодження й обмороження. При цьому наступає розлад кровообігу, спочатку шкіри, а потім і глибше-розташованих тканин, після чого настає їх омертвіння.
Спочатку потерпілого морозить, потім з'являються в'ялість, втома, сонливість, дрімота, яка переходить у глибокий сон, під час якого слабнуть дихання та серцева діяльність, що може призвести до смерті. Температура тіла падає нижче 36°С. Після відчуття холоду з'являються поколювання, оніміння на місці пошкодження. Відморожена частина тіла стає блідою, холодною та нечутливою. Більше 90% всіх відморожень припадає на пальці ніг і рук, ніс, вуха та щоки.
За глибиною ураження розрізняють обмороження 4-х ступенів:
І ступінь - шкіра стає блідою
ІІ ступінь - з'являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.
ІІІ ступінь - часткове змертвіння м'яких тканин.
IV ступінь - поряд із змертвінням м'яких тканин настає змертвіння кістки.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ
1. Одягатися та взуватися необхідно відповідно до температури повітря та погоди, одяг та взуття повинні бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття (в т. ч. чобітки, лижні черевики, черевики з ковзанами) повинно бути вільним, щоб не здавлювати тканини і не порушувати кровопостачання нижніх кінцівок. Для взуття треба використовувати повстяні устілки, одягати шерстяні шкарпетки.
2. Відкриті частини обличчя та голови (вуха, підборіддя, щоки, ніс) необхідно періодично перевіряти для попередження відмороження.
3. Необхідно відмовитись від перебування на холоді у нетверезому стані.
4. Необхідно уникати тривалого перебування у холодних сирих приміщеннях та роботи на відкритому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю повітря.
5. Не варто виходити на вулицю спітнілими та слід уникати надмірних фізичних навантажень.
6. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої.
ПЕРША ДОПОМОГА
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.
Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Чискоріш слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого.
При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину.
Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.
Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.
Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов'язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями. При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.
При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24°С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини.
В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
Перша допомога при вивихах та переломах З настанням зими "вуличний" травматизм сезонно зростає більш ніж в два рази, тому важливо знати, як надати першу допомогу при різноманітних видах травм. Вивих – повне або часткове зміщення кінців кісток, складових суглобу, що супроводжується розривом суглобової капсули.
Ознаки вивиху:
- деформація в області суглоба, біль;
- розходження в довжині між здоровою і пошкодженою кінцівками;
- порушення рухливості кінцівки;
Перша допомога:
- знеболити з метою профілактики шоку;
- надати кінцівці найбільш зручне положення, зафіксувати пошкоджений суглоб (накласти шину, тугу пов'язку);
- спостерігати за станом кровообігу в пошкодженій кінцівці (визначити пульс нижче вивиху), якщо виявлено ознаки його порушення, то змінити положення кінцівки.
Перелом – порушення цілісності кістки, що виникає під впливом травми або внаслідок хворобливих змін кістки. Переломи бувають закриті, при яких цілісність шкірних покривів не порушена, і відкриті, коли перелом супроводжується пораненням м'яких тканин, що становить небезпеку виникнення кровотечі та занесення інфекції. Ознаки перелому: - біль і різка болючість при доторканні безпосередньо в області перелому; - деформація кінцівки; - ненормальна (патологічна) рухливість в області, де немає суглоба; - крепітація (хруст) на місці перелому при легкому русі пошкодженої кінцівки.
Правила надання першої медичної допомоги при переломах:
- оглянути місце перелому (одяг, взуття при цьому розрізають);
- зупинити кровотечу і накласти на рану асептичну пов'язку (при відкритому переломі);
- для зменшення больових відчуттів і попередження шоку ввести знеболююче (анальгін, баралгін);
- надати пошкодженій кінцівці зручне положення і накласти іммобілізуючу (фіксуючу) пов'язку.
Пам'ятайте, краща профілактика зимових травм – це обережність і обачність!
Перша допомога при ударах, розтягненнях і розривах зв’язок, вивихах
Забій виникає при ударі тупими предметами, падінні, дії ударної хвилі, при вибухах снарядів, мін, авіабомб. На місці удару швидко з’являється набряк, синець. В результаті розриву великих судин під шкірою утворюється скупчення крові (гематоми). Удари призводять до порушення функції пошкодженого органу. Якщо забої м’яких тканин тіла викликають лише біль і помірне обмеження руху кінцівок, то забої внутрішніх органів (мозок, печінка, легені, нирки) можуть привести до тяжких наслідків у всьому організмі і навіть до смерті. При ударі насамперед необхідно забезпечити спокій пошкодженій ділянці тіла. З метою припинення подальшого крововиливу в м’які тканини на місце забитого накладають тугу пов’язку, піднімають уражену ділянку тіла. Для зменшення болю і запальних явищ до місця удару прикладають холод. При наявності подряпин, їх змащують йодом (дезинфектантом) У важких випадках потерпілого негайно евакуюють на більш високий рівень медичного забезпечення. Розтягнення та розриви зв’язок При рухах в суглобі, що перевищують його фізіологічний обсяг, або рухах в невластивому для суглоба напрямку виникають розтягнення та розриви зв’язок. Розтягнення характеризується появою різкого місцевого болю і значним порушенням функцій суглобів. Перша допомога при розтягненнях така ж, що і при ударах. При розриві зв’язок потерпілому необхідно забезпечити спокій, накласти тугу пов’язку на місце пошкодженого суглоба. Для зменшення болю потерпілому дають знеболювальне, до місця травми прикладають лід. Вивих – зміщення суглобових кінців кісток. Часто вивих супроводжується розривом суглобової капсули. Найчастіше вивихи бувають в плечовому суглобі, в суглобах нижньої щелепи і пальців рук. Ознаками вивиху є: біль у кінцівці, різка деформація (западання) ділянок суглоба, відсутність активних і неможливість пасивних рухів в суглобі, фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зміна довжини кінцівки, найчастіше її укорочення. Домедична допомога при вивиху полягає в проведенні заходів, спрямованих на зменшення болю: холод на місце пошкодженого суглоба, дача знеболюючого, іммобілізація кінцівки в тому положенні, яке вона прийняла після травми. Верхню кінцівку підвішують на косинці, нижню – іммобілізують за допомогою шин або підручних засобів. Вправлення вивиху здійснює лікар. При вивихах верхніх кінцівок потерпілого направляють на більш високий рівень медичного забезпечення (пішки, транспортом). Постраждалих з вивихом нижніх кінцівок транспортують в положенні лежачи.