ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Основні принципи надання першої допомоги:

  • правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);
  • швидкість;
  • продуманість, рішучість, спокій.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ

Алгоритм ваших дій має бути таким:

  1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
  2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
  3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
  4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
  5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
  6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
  7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
  8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!

Електротра́вма — травма, що виникає при дії електричного струму на організм. Дія струму відбуваться, при контакті (наприклад, дотик) з неізольованими електрообладнанням (наприклад, електроди), увімкнених у мережу, або при ураженні блискавкою, внаслідок чого в організмі людини відбуваються тяжкі місцеві та загальні зміни, які можуть спричиняти смерть.

  • Класифікація електротравм за важкістю:

    • I ступінь — часткові судоми;
    • II ступінь — загальна судома, що не спричиняє за собою стан прострації після відключення струму;
    • III ступінь — тяжка прострація і неможливість деякий час рухатися і після відключення струму, з втратою свідомості або без неї;
    • IV ступінь — миттєва смерть або смерть з попередньою прострацією.

    Існує і така класифікація:

    1. легка електротравма — судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;
    2. електротравма середньої важкості — судомне скорочення м'язів і втрата свідомості, ЕКГ в нормі;
    3. тяжка електротравма — втрата свідомості і порушення серцевої і дихальної діяльності;
    4. украй тяжка електротравма — клінічна смерть.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму. Для визначення стану необхідно вжити таких заходів:

- покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;

- перевірити наявність у потерпілого дихання;

- перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії;

- з'ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на погіршення кровопостачання.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, його треба покласти у зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити спокій, обов'язково спостерігаючи задиханням і пульсом. Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати роботу. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає погано, рідко і судомно, йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.

У разі відсутності в потерпілого ознак життя не можна вважати його померлим. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання і зовнішнього масажу серця, то настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безперервно до досягнення позитивного результату. Штучне дихання необхідно робити безперервно, до прибуття лікаря.

Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека.

Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатує смерть лише в лікарні.