Державна політика підтримки підприємництва-це сукупність (комплекс) пріоритетних народногосподарських підходів і рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.

Під державною підтримкою необхідно розуміти, з одного боку, державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає насамперед свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку підприємництва, а з іншого - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються до сфери підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.

Історичний досвід переконую, що дієвою політика стає тоді, коли ґрунтується на об'єктивно діючі системі економічних законів з урахуванням різних інтересів суспільства і передбачає багатоваріантність і свободу вибору. Складовими державної політики підтримки та розвитку підприємництва є : цілі, основні принципи, напрями, заходи та інструменти здійснення цієї політики.

Основними цілями державної політики підтримки підприємництва є :

  • забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за
  • рахунок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності ;
  • залучення суб'єктів підприємництва до розв'язування соціально-економічних проблем на державному і регіональному рівнях ;
  • удосконалення структури суб'єктів підприємництва ;
  • підвищення технологічного рівня виробництва підприємницьких структур ;
  • заохочення розвитку суб'єктів підприємницької діяльності у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку ;
  • створення нових робочих місць, зменшення безробіття ;
  • сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності ;
  • формування соціального прошарку власників-підприємців. Реалізація зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки суб'єктів підприємництва в такихосновних напрямках ;
  • формування нормативно-правової бази ;
  • удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики ;
  • забезпечення інформацією ;
  • сприяння впровадженою технологій та інновацій ;
  • стимулювання зовнішньоекономічної діяльності ;
  • підготовка та перепідготовка кадрів.

Основними принципамидержавної політики підтримки та розвитку суб'єктів підприємництва є:

  1. системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку суб'єктів підприємницької діяльності ;
  2. цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхньої реалізації ;
  3. рівноправний доступ суб'єктів підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.

Важлива умова формування і здійснення політики підприємства - визначення суб'єктів та об'єктів відповідної державної політики.

Конструктивною є концепція багатосуб'єктності політики.

Суб'єктами, що виробляють державну політику підтримки та розвитку підприємництва, повинні бути працівники, які зайняті у підприємництві, - через їхні громадські об'єднання, профспілки та державної організації.

Безальтернативність виконання державою функцій підтримки підприємництва диктує необхідність функціонування спеціального державного органу, який повинен реалізувати цю функцію.