Для готування замазок застосовують крейду, оліфу, білило, бітум, портландцемент, каніфоль і ін. Крейда є заповнювачем при готуванні замазок. Вологість мела повинна бути не більш 5 %, а тонкість помелу такий, щоб він просівався через сито з дрібними отворами (625 у см2). Комкову крейду розмелюють у крейдотерках. Крейда з підвищеною вологістю сушать до необхідної вологості в  печах чи на електроплитах.

Оліфу використовують у якості сполучника. Розрізняють оліфу натуральну, вироблювану з лляної чи конопельної олій з додаванням сикативів (прискорювачів висихання), і оліфу оксоль, що являє собою розчин оксидованої рослинної олії і сикативів в уайт-спіриті.

Оліфа є вогненебезпечною речовиною (температура спалаху в закритому тиглі 220...280ºС). Одяг, ганчірки, клоччя, вата, просочені оліфою, можуть самозайматися. Усі роботи з застосуванням оліфи (готування замазок) повинні вироблятися в приміщеннях, обладнаних приточно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.

Білила, сурик додають замазкам фарбування (колір) і велику міцність, тому їх застосовують для скління вітрин і унікальних будинків.

Замазки на бітумі застосовують при скління ліхтарів, плетінь виробничих будинків. Для готування замазок використовують бітуми марок БН50/50, БН70/30 і БН90/10.

Портландцемент являє собою порошок тонкого помелу сірувато-зеленого кольору. Для готування замазок використовують цемент марок 400...600. Замазку, приготовлену з компонентом з цементу, застосовують для скління металевих і залізобетонних рам, а також монтажу склоблоків.

 

Контрольні запитання:

  1. Які матеріали використовують при приготуванні замазок?
  2. В якості чого використовують оліфу?
  3. Для чого використовують білила чи сурик?
  4. Що являє собою портландцемент?