Методи дослідження лакофарбових покриттів

Сухе лакофарбове покриття повинно володіти цілим рядом фізико-механічних властивостей: адгезією з деревиною, твердістю, еластичністю, теплостійкістю, міцністю, світло і вологостійкістю.

Адгезія – це міцність зчеплення лакофарбового покриття з поверхнею виробу. Міцність зчеплення покриття з поверхнею виробу залежить від ряду факторів: складу оздоблювальних матеріалів, сили когезії покриття і деревини, товщини покриття.

Твердість характеризує опір матеріалу проникненню в нього іншого твердого тіла.

Еластичність полягає в тому, що плівка лакофарбового покриття повинна бути гнучкою, тому що під впливом атмосферних умов деревина може розбухати і зсихатися.

Теплостійкість до змінних температур лакофарбового покриття визначають за методом , встановленим ДЕСТ 19720-74.

Водостійкість нітролакових покриттів на деревину(ДЕСТ 4976-76) визначають за результатами впливу на покриття дистильованої води.

Лакофарбове покриття із деревини і деревних матеріалів повинні бути достатньо теплостійкими, в протилежному випадку вони будуть псуватися від дотику з нагрітими приладами, від впливу прямих сонячних променів і теплового випромінювання опалювальних приборів.

 

Контрольні запитання:

  1. Що називають адгезією?
  2. Що характеризує твердість?
  3. В чому полягає еластичність?
  4. Як визначають водостійкість?