Із синтетичних плівкових матеріалів, які використовуються для опорядження деревних матеріалів, найбільш поширеними стали полівінілхлоридні плівки (ПВХ), прозорі і уривчасті (пігментовані), самоприклеюючі плівки на основі сополімера вінілхлорида і вінілацетата.

Плівкові матеріали повинні володіти наступними основними властивостями: міцно з’єднуватись з деревним матеріалом; бути стабільними, високу твердість; достатньо високу еластичність; захищати виріб від вологи; бути стійкими по відношенню до хімічних впливів.

Крім гідравлічних пресів для наклеювання пластмасових плівок та плівок на основі паперу, просоченого смолами, застосовують спеціальні плівконаклеюючі машини і лінії. Схема такої лінії показана на рисунку 1.

Робота на лінії здійснюється наступним чином: деталі зі стопи 1 подаються в верстат 2 для видалення пилу з обох поверхонь, а потім при проході через клеєнамазувальний верстат 3 на обидві сторони деталі наноситься клей. Намазані клеєм деталі поступають у машину для наклеювання плівки, в якій з рулонів 5 розмотується плівка зі швидкістю рівною швидкості проходження деталі, і наноситься на деталь. На виході плівка обрізається спеціальним механізмом 6. Прикатуючими вальцями 7, які нагріваються до температури 40…60ºС, плівка приклеюється до деталі.

Контрольні запитання:

  1. Які найбільш поширені плівкові матеріали?
  2. Якими властивостями поинні володіти плівкові матеріали?
  3. Як працює лінія для приклеювання плівок?