Опалубка

При будівництві споруд та її елементів із монолітного бетону і залізобетону застосовують опалубку. Вона являє собою форму, в яку поміщають арматуру і бетонну суміш або тільки бетонну суміш з метою отримання потрібних будівельних конструкцій.

Опалубка повинна мати точні розміри у відповідності із робочими  кресленнями, бути міцною. Вона не повинна деформуватися під впливом технологічних навантажень і заважати встановленню арматури і бетонної суміші. За своєю конструкцією опалубка повинна забезпечити збереження геометричних розмірів бетонуючи елементів, можливість швидкого монтажу та демонтажу, зручний ремонт і заміну непридатних елементів, мінімальне зчеплення з бетоном. Термореактивна опалубка повинна забезпечити рівномірну температуру на поверхні щита (температурний перепад не повинен перевищувати 5°С).

Опалубка не повинна мати отворів і щілин.

Повторне використання опалубки називають оборотом. Рекомендується використовувати інвентарну опалубку, яка легко збирається і розбирається.

Для збільшення оборотів інвентарної опалубки а також для отримання після бетонування більш гладкої поверхні опалубку обтягують поліетиленовою плівкою, яку кріплять притискними брусками або приклеюють до поверхні щита.

В залежності від конструкції будівель застосовують різні види опалубки. Розбірно-переставна дрібно щитова інвентарна уніфікована опалубка застосовується для бетонування різнотипних монолітних конструкцій, в тому числі криволінійних. Розбірно-переставну велико щитову опалубку використовують при зведенні великогабаритних масивних конструкцій, стін; горизонтально-котючу – при зведенні тунелей, колекторів водопроводів та ін; об’ємно-переставну – при зведенні громадських і жилих будівель.

Найчастіше використовують дерев’яну розбірно-переставну опалубку, яка складається із окремих щитів і кріпильних елементів.

 

Контрольні запитання:

  1. Що називають опалубкою?
  2. Які вимоги до опалубки?
  3. Що називають оборотом опалубки?
  4. Яку опалубку використовують найчастіше?