До простих теслярських і теслярно-будівельних виробів відносять: щит, обв’язка, рамка, вузол, опалубка, захисний навіс, огорожа, перехідний місток, лоток, настил, ворота, козли, столики, риштування, помости.
До складу столярно-теслярських виробів можуть входити деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти.
Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного по найменуванню і марці матеріалу без застосування складальних операцій. У деревообробці відповідно до ДСТ 15024–79 до деталей відносяться також вироби, отримані шляхом з'єднання клеєм окремих заготівель з деревини і деревних матеріалів. Таким чином, деталлю, наприклад, може бути не склеєний і склеєний брусок, форма і розміри якого задані кресленням.
Складальна одиниця – це виріб, складові частини якого з'єднують на підприємстві-виготовлювачі. Складальною одиницею, наприклад, може бути шухляда, двері. Виріб в цілому, наприклад сервант, дверний блок, також є складальними одиницями.
У вироби входять деталі, інші складальні одиниці і покупні вироби, тобто не виготовлені на даному підприємстві, а одержувані в готовому виді, крім тих, котрі надходять у порядку кооперування. До покупного відноситься, наприклад, фурнітура для столярно-меблевих виробів.
Комплекси – це два і більш специфікованих вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначених для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій. До комплексів відносяться набори і гарнітури меблів.
Комплекти – це два і більш вироби, не з'єднані на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями і представляються набором виробів, що мають призначення допоміжного характеру. Комплектом, наприклад, може бути набір інструмента, що поставляється підприємством-виготовлювачем, для збірки меблів удома.
Вхідні в столярно-меблеві вироби деталі і складальні одиниці мають у перетині гострі чи крайки різні за формою профілі у виді фасок, зм'якшень, калевок, галтелей, фальців. З'єднання деталей і складальних одиниць можуть бути виконані з платиком, звисом, заодно. На мал. 1 показані деякі елементи складових частин столярно-меблевих виробів, одержувані в процесі їхнього виготовлення.
Бруски 1 – заготовки будь-якої форми з цільної і клеєної деревини, застосовувані в конструкції столярно-меблевих виробів. Ширина бруска не більш подвійної його товщини. Заготовки, що мають ширину більш подвійної товщини, називають дошками, вузька частина бруска називається крайкою, а широка – пластю; лінія перетинання пласті з крайкою – ребром. У брусків з цільної деревини розрізняють праву, завжди розташовану до серцевини дерева, і ліву, розташовану до периферії його, пласті. Поверхня бруска, отримана при перерізанні волокон деревини під прямим кутом, називається торцем, а під кутом більшим або меншим прямого – напівторцем.
Обкладками 2 називають заготівлі, якими закривають крайки плит і рамок. Обкладки ставлять в рівень із пластю (заодно) з уступом або виступом. За формою обкладки можуть бути прямокутними і профільними.
Розкладками або штапиками 3 називають вироби, що служать для кріплення вставлених у чверть скла або фільонок.
Фільонки 4 – вироби, вкладені усередину (у просвіт) рамки. За формою фільонки бувають плоскими, у виді рівної плити, і складної форми, зі скошеними чи профільними крайками. Фільонки з такими крайками називають фігарейними.
Фаскою 5 називається зрізане гостре ребро крайки деталі. Фаска збільшує опір матеріалу зовнішньому впливу, тому охороняє ребро від збивання.
Зм'якшення 6 – невелике радіусом 1...2 мм. заокруглення гострого ребра, що охороняє крайку від збивання.
Заовалювання 7 – більш значне в порівнянні зі зм'якшенням заокруглення ребра деталі.
Гальтельник 8 – називають напівкруглу виїмку, зроблену на ребрі або пласті деталі.
Калевка 9 – фігурний профіль якого-небудь бруска, плити або іншого елемента, призначеного для декоративного оформлення виробу.
Чвертю 10 – називається прямокутна виїмка, що утворюється двома площинами, що дають найчастіше вхідний прямий кут. Виступаюча частина деталі, що утворюється в результаті добору чверті, називається губкою.
Платик 11 – це навмисно допущений уступ, призначений для приховання клейового шва, зазору або іншого дефекту на поверхні виробу. Платики широко застосовують у виробництві меблів. Іноді пригін деталі заодно важка і вимагає зайвої витрати часу і праці. Тому вже в самій конструкції передбачають платик. Наявність платиків спрощує збір виробів, але ускладнює їхню обробку в зібраному виді.
Звисом 12 – називають виступаючу за межі підстави частина сидіння табурета або стільця, кришки столу і т.п.
Контрольні запитання:
- Які вироби відносять до простих теслярно-будівельних виробів ?
- Що називають деталлю?
- Що називають фаскою?
- Що називають звисом?