Основні дефекти ручного інструменту

У процесі експлуатації ручний столярний інструмент поступово зношується, що впливає на якість обробки деревини.

Найчастіше  зношуються і механічно ушкоджуються рукоятки доліт, стамесок, молотків, а також стругальні інструменти: шерхебелі, рубанки, фуганки, зензубелі, фальцгобелі й ін. Крім цього, стругальний інструмент піддається стиранню, часом нерівномірному, у результаті чого підошви колодок втрачають прямокутність і прямолінійність. Від неправильного звертання з інструментом при збереженні його у вологих і холодних приміщеннях колодки набухають, а потім жолобляться і розтріскуються. Тому всі столярні інструменти повинні зберігатися в спеціальній шафці при нормальній температурі не нижче +18° С.  Різці після заточення не можна вставляти в колодки вологими. Їх варто ретельно витирати проолієною ганчіркою. Регулярно, після кожного робочого дня, рекомендується очищати залізки інструментів, зуби пил, свердла, долота, стамески й інше від пилу, стружки і смоли. При наявності великих засмолених лез їх змочують соляркою, після чого протирають сухою ганчіркою. У ручного простого і фігурного стругального інструмента можуть бути наступні основні дефекти:

покоробленість підошви колодки шерхебеля, рубанка, фуганка, зензубеля й ін. Цей дефект не дозволяє відрегулювати товщину  стружки, що знімається, у результаті чого добитися прямолінійності деталі при струганні важко. У цьому випадку забирають лезо з підошви, не виймаючи залізка. Потім встановлюють колодку інструмента в супорт верстака догори підошвою і гостро заточеним і вивіреним фуганком профуговують підошву під кутом 90° до бічної поверхні;

розширення ротика в стругальних інструментах відбувається від стирання підошви і фугування колодки. Нормальна ширина ротика, при якій стружка не застрягає в льотку, 5-9 мм. При ротику ширше зазначених розмірів у це місце варто урізати закладку. Спочатку виготовляють закладення у формі трапеції, товщиною 10-12 мм. Потім укладають її на підошву поблизу ротика й окреслюють гострим олівцем . Потім біля риски видовбують гніздо, намазують закладення клеєм і акуратно через підкладку киянкою заганяють її в гніздо;

від'єднання ручок у шерхебелів, рубанків і фуганків случається при механічних ушкодженнях, а також при поганій їхній посадці і недоброякісному клеї. Ручку  фуганка чи ріжок  шерхебеля і рубанка разом із гніздом ретельно очищають від клею. Через порушення щільності приєднання, на кінцях ручок бажано намотати марлю, намазати клеєм і запресувати. Ручку фуганка додатково укріплюють шурупами.

 

 Контрольні запитання:

  1. Що найчастіше зношується у ручного столярного інструмента?
  2. Що відбувається із інструментом при зберіганні його у вологих і холодних приміщеннях?
  3.  Де повинні зберігатися столярні інструменти?
  4. Які є основні дефекти ручного стругального інструменту?