Для здійснення впливу системи автоматичного керування призначені виконавчі пристрої або механізми. Якщо датчики перетворюють фізичні величини, що характеризують об’єкт керування, в електричний сигнал,  то виконавчі пристрої здійснюють обернену дію, перетворюють сигнал системи керування у фізичну величину, що змінює перебіг технологічного процесу у потрібному напрямі.

У сучасних автоматичних системах керування основні операції обробки інформації виконує комп'ютер або мікропроцесор, тому виконавчі пристрої мають здійснювати перетворення цифрового вихідного сигналу комп'ютера у фізичну величину. Наприклад, у верстатах з числовим програмним управлінням (ЧПУ) вихідний цифровий сигнал з керівного мікропроцесора перетворюється у переміщення робочого органі верстата (різця, фрези тощо) і переміщення деталі, що обробляється на цьому  верстаті. У хімічних процесах цифровий сигнал перетворюється у переміщення робочих органів, що регулюють надходження вхідних  реагентів, температуру в реакторі тощо.                      

У складі виконавчого пристрою можна виділити дві частини:
малопотужну частину, яка складається з перетворювача і підсилювача, і потужну частину, що складається з потужного перетворювача  і вихідного виконавчого механізму. В деяких виконавчих механізмах окремі частини можуть бути відсутніми.

Виконавчі механізми характеризуються такими параметрами,
як: точність, робочий діапазон, швидкодія, потужність, габарити тощо.

Виконавчі механізми поділяються на двопозиційні (бінарні) й аналогові.

 

 


 

Контрольні запитання.

1. Які пристрої призначені для здійснення впливу системи автоматичного керування?

2. Для чого призначені виконавчі пристрої чи механізми?

3. Що мають здійснювати виконавчі механізми?

4. Які дві частини виділяють  у виконавчих пристроях?

5. Якими параме6трами характеризують виконавчі механізми?