Для вивчення мікроструктури деревини навіть зима не є перешкодою. Про річні кільця знають всі. Достатньо зрізати гілочку, щоб за кількістю кілець визначити її вік. Але спробуйте гострим ле зом зробити дуже тоненький зріз, і під мікроскопом відкриється ціка ва картина (див. кольорову вкладку).
Дослідження деревини під мікроскопом показує, що вона складаєть ся з дуже дрібних часточок - клітин, переважно (до 95 %) мертвих. Жива клітина рослини має тонку і прозору оболонку. В середині цієї оболонки міститься речовина - протопласт, який в свою чергу скла дається з ядра, протоплазми і пластид.
Протоплазма - це прозора рідина, яка складається з води і складних білкових і мінеральних речовин.
Ядро відрізняється від протоплазми більш в'язкою (густішою)консистенцією і містить у собі фосфор. За формою ядро округле або овальне й займає у клітині центральне місце.
Допластид належать такі речовини: хлоропласти, хромопласти ілейкопласти. Самі пластиди є білковими утвореннями і вкраплені в протоплазму у вигляді сочевицеподібних або округлих зернят.
Хлоропластипід час росту дерева утворюють потрібні йому по живні речовини.Лейкопластиперетворюють цукор у крохмаль, вони безбарвні.Хромопластискладаються з білкових сполук, мають різне забарвлення і надають кольору пелюсткам квіток та плодам.
Жива клітина обтягнута оболонкою - дуже прозорою еластичною плівкою, проникною для води й водних розчинів. Вона складається ізцелюлози(клітковини), життєвих функцій під час росту дерева не має.
Оболонки мертвих клітин значно потовщені і не мають у собі протопласту, а мають особливу речовину -лігнин,внаслідок чоговони здерев'яніли. Лігнин утворюється під час росту клітини внаслі док життєдіяльності протопласту.
У стінках клітин лишаються непотовщені місця -пори.Вони роз міщуються у двох сусідніх клітинах одна навпроти одної і утворюють отвір, який затягнутий тонкою мембраною. Це й є звичайна пора,через яку проходить волога і поживні речовини.
Форми клітин у деревині поділяються на короткі (круглі або овальні) й витягнуті (циліндричні або веретеноподібні). Перші нази ваються паренхімні, а другі - прозенхімні.Паренхімніклітини запасають і зберігають поживні речовини, апрозенхімніподають вологу з коренів у листки, а також надають деревині міцності.Сукупність клітин, які виконують одні й ті самі функції, утворюєтканину. Тканини бувають провідні, запасаючі, опорні, покривні та асиміляційні.
Провідна (судинна) тканина являє собою тонкостінні клітини, витягнуті у довжину з широкими внутрішніми отворами. Клітини, що містяться одна над одною, з'єднуються між собою, утворюючи су-дини-трубки, через які волога від коренів надходить до листків. Дов жина судини близько 100 мм; у деяких порід, наприклад у дуба, суди ни завдовжки 2-3 м. Діаметр їх становить від сотих часток міліметрадо 0,5 мм.
Запасаюча тканина утворюється з коротких клітин, у ній нако пичуються й зберігаються поживні речовини. Клітини запасаючої тка нини мають довжину і ширину від 0,01 до 0,1 мм. Ця тканина легко загниває, бо має пухку структуру.
Опорна (механічна) тканина має довгі товстостінні клітини з малими внутрішніми отворами і довгими загостреними кінцями. Ця тканина здатна чинити опір механічним впливам. Вона найміцніша і чим більше такої тканини, тим деревина міцніша, твердіша, щільніша. Довжина клітин механічної тканини від 0,7 до 1,6 мм, а ширина - від 0,05 до 0,2 мм.
Покривна тканина міститься на поверхні рослини (корокта луб кори), тому вона повинна мати властивість зберігатися під впливом зовнішнього середовища.
Асиміляційна тканина деревини засвоює вуглець.
У найменшому шматочку деревини є всі елементи її мікрострук тури, тому не слід вважати, що тканини розміщені якимись окремими ділянками. Поряд з внутрішньоклітинними порожнинами у деревині є міжклітинні порожнини, оскільки клітини веретеноподібної та округлої форми не примикають щільно одна до одної. На відміну від деревини листяних порід деревина хвойних порід не має судин провідної і волокон механічної тканини. Вона складається з одноманітних замкнених клітин -трахеїд.Трахеїди розміщуються радіальними рядами і займають 90- 95 % об'єму хвойної деревини.Довжина трахеїд від 2 до 10 мм, товщина 0,02-0,05 мм. Кожний річний шар має ранні і пізні трахеїди. Ранні трахеїди мають тонкі стінки і виконують роль судин, а пізні (товстостінні) - волокон механічної тканини. Висхідний рух соку здійснюється по тонкостінних трахеїдах че рез пори в стінках.
Більшість хвойних порід маютьсмоляні ходи- заповнені смолою вузькі довгі міжклітинні канали. У смоляних ходах виробляється смо ла, яка збільшує стійкість деревини проти загнивання. Смоляні ходи бувають горизонтальні й вертикальні і з'єднані між собою в єдину систему. Діаметр смоляних ходів від 0,06 до 0,13 мм. У різних хвой них порід смоляні ходи займають від 0,1 до 0,7 % об'єму деревини. Найбільше смоляних ходів у сосни.