Будова деревини, видима неозброєним оком або через лупу, називаєтьсямакроструктурою.Макроструктуру добре можна розглянути на розрізах стовбура дерева.
Стовбур - основна і найбільш цінна частина дерева, з нього отримують від 60 до 90 % деревини. Тонка верхня частина стовбура нази ваєтьсявершиною,а нижня, товста -комлем.Місце розрізу стовбура перпендикулярно до його осі називаєтьсяторцем.
У різних напрямках відносно осі стовбура будова деревини на по верхні розрізів має різний вигляд, а також неоднакові властивості деревини, тому доцільно вивчати макрос труктуру деревини в таких трьохосновних розрізах стовбура (рис. 1):
торцевому - поперечному, що проходить перпендикулярно до осі стовбура;
радіальному - поздовжньому, що проходить через серцевину стовбура;
тангенціальному - поздовжньому, що проходить уздовж стовбура на тій чи іншій відстані від серцевини.
Рис. 1. Основні розрізи стовбура дерева
Для вивчення макроструктури де рева особливий інтерес представляє поперечний розріз стовбура (рис. 2). На ньому розрізняють серцевину, деревину, кору, камбій, річні шари, сер цевинні промені.
Рис. 2. Поперечний розріз стовбура:
1 - серцевинні промені; 2 - корковий шар; 3 - луб; 4 - камбій;
5 - заболонь; 6 - ядро; 7 - серцевина; 8 - річні шари
Серцевина складається з по рівняно великих тонкостінних запа саючих клітин, що утворилися в перші роки росту дерева. Вона досить пухка, легко викришується і найбільш здатна до загнивання.Діаметр серцевини у хвойних порід2-3 мм, у листяних 3-5 мм.
Найбільшу масу стовбура становить деревина. За період життя де рево щороку наростає в напрямку від серцевини до кори, відкладаючи концентричні кільця (шари). Деякі породи мають частину деревини, що міститься ближче до сер цевини, темнішу і з меншою вологістю. Темнішу деревину прийнято називатиядром,а породу -ядровою.Частина деревини від ядра до кори називаєтьсязаболонню.Ядро має найбільш щільну і тверду деревину. Породи, в яких колір деревини в напрямі від серцевинидо кори однаковий, називаютьсябез 'ядровими.
Заболонь менш щільна, у багатьох її клітинах є залишки протоплаз ми. По шару заболоні відбувається висхідний рух соку. Заболоньзбільшується внаслідок щорічного наростання під корою шарів нової деревини. Поступово збільшується і ядро внаслідок відмирання живих клітин у найглибших річних шарах заболоні. Величина ядра і заболоні також залежить від породи дерева, його віку та умов зростання.
За будовою деревини без'ядрові породи також неоднакові, тому вони поділяються на заболонні та спілодеревинні.
Узаболоннихпорід будова деревини по всій товщі стовбура одна кова і подібна до будови заболоні. Висхідний рух соку в них проходить по всій товщині стовбура. Колір деревини в них та вміст води по всьо му перерізу однакові (береза, граб, вільха, клен та інші).
Успілодеревиннихпорід глибші шари деревини від молодих шарів за кольором практично не відрізняються, але будову й властивості мають такі, як ядрова деревина, тобто більш щільну і тверду з мен шим вмістом води. Висхідний рух соку у спілодеревинних породахздійснюється по шарах молодої деревини, що наросла за останні роки (ялина, бук та інші).
Поряд з цим у деяких без'ядрових порід стовбур у центральнійчастині темніший і складається враження, що ці породи мають ядро (бук, клен, береза, вільха, осика). Таке явище прийнято називатинесправжнім ядром.
Кора дерева складається з двох шарів: із зовнішнього коркового і внутрішнього - лубу.Корковий шарзахищає дерево від холоду та спеки, а також механічних пошкоджень. Полубувідбувається низхід ний рух соку.
Між корою (лубом) і деревиною міститься тонкий шар живих клітин, який називається камбієм. Протягом усього періоду росту дерева укамбії утворюються нові клітини. Завдяки цьому явищу дерево живе, його стовбур і гілки товщають. Щороку відкладаються шари дереви ни, які наросли завдяки життєдіяльності камбію. Ці шари називають ся річними шарами, вони мають вигляд концентричних кілець. Річні шари дуже добре видно у багатьох порід дерев, особливо у хвойних (рис. 3).
Рис. 3. Річні шари сосни на трьох розрізах:
а - поперечному; б - радіальному; в - тангенціальному
Будова річного шару по ширині у багатьох порід неоднакова: ви діляється рання (весняна) частина шару, що розміщена ближче до серцевини, і пізня - ближче до кори. Рання частина наростає навесні і влітку, коли у ґрунті є багато вологи і в цей час більше розвиваються провідні тканини: у хвойних порід широкосмугові трахеїди, а у листя них - великі судини. Деревина ранньої частини річного шару завжди світліша і пориста. Деревина пізньої частини річного шару наростає в кінці літа і восени. Вона складається здебільшого з клітин механічної тканини, тому вона темніша, міцніша і щільніша.
Ширина річних шарів впливає на властивості і в цілому на якість ділової деревини. У хвойних порід чим вужчі річні шари, тим дереви на має більше смоли і міцніша.
У листяних порід, у яких рання частина річного шару складається з 2-3 кільцевих рядів великих судин, навпаки: чим ширші річні шари, тим деревина щільніша, міцніша і твердіша.
На якість деревини багатьох листяних порід, у яких річні шаричітко не виділяються, ширина їх майже не впливає (береза, клен, липа, вільха, граб, бук, осика).
У деревини будь-якої породи є серцевинні промені. Вони склада ються з кількох рядів запасаючих клітин, розміщених у радіальному напрямі. Серцевинні промені бувають первинні і вторинні.Первинні починаються від середини і йдуть до кори.Вторинніпочинаютьсяна різній відстані від серцевини, доходять до кори і продовжуються вній. Через промені в горизонтальному напрямі надходить повітря,вода й поживні речовини. На одному квадратному сантиметрі пло щини тангенціального розрізу серцевинних променів буває кілька ти сяч. Розміри серцевинних променів неоднакові у всіх порід дерева і бувають по висоті від 0,2 до 50 мм, а по ширині від 0,005 до 0,6 мм. Промені є широкі (бук, дуб), вузькі (в'яз, клен) і дуже вузькі (осика, береза).
Серцевинні промені, якщо вони великі, видимі на всіх розрізах.На торцевому вони виглядають блискучими смугами; на рад іальному - смугами і плямами; на тангенціальному - штрихами і крапками.
Ступінь розвитку серцевинних променів і їх кількість залежать від породи дерева, а також від умов його зростання. Якщо дерево добре освітлене сонячним світлом, то в ньому серцевинних променів значно більше, ніж у того, яке росте у затінку.