Випарність – важлива характеристика карбюраторних палив. Вона залежить від фракційного складу і тиску насиченої пари.
Фракційний склад встановлює залежність між кількісним вмістом фракцій палива ( в процентах за об’ємом) і температурою, при якій воно пере ганяється. Для характеристики фракційного складу в стандарті вказані температура початку перегонки, температури, при яких пере ганяється 10, 50 і 90% бензину, а також температура кінця його кипіння.
За температурою перегонки 10% бензину (t 10%) роблять висновок про наявність в ньому пускових ( головних ) фракцій, від яких залежить легкість пуску холодного двигуна. Чим нижча ця Т º, тим легше і швидше можна пустити двигун, оскільки більша кількість бензину надходитиме в циліндр у вигляді пари. Важливо, щоб температура t 10 була невисокою для бензинів, які використовують зимою. Так, всі марки бензинів зимових видів мають температуру t 10% не вище 55 ºС, тоді як у літнього виду вона не повинна перевищувати 70 ºС. При високій температурі перегонки 10% бензину затруднюється тиск холодного двигуна, тому що основна кількість бензину подається в циліндр двигуна в рідкому стані. Такий бензин розріджує масло, змиваючи його із стінок циліндра і призводить до підвищеного спрацювання деталей двигуна.
Найнижча температура повітря tп (ºС) при якій можливий легкий пуск двигуна:
Tп = 0,5 *t10% - 50,5 + (tпп – 50) / 3.
Якщо бензин має дуже низькі температури початку перегонки (tпп ) і t10% , то на прогрітому двигуні, особливо в спеку в системі живлення можуть випаровуватися найбільш низько киплячі вуглеводні, утворюючи пари, об’єм яких у 150-200 разів більше об’єму бензину і порушують подачу палива з бака (явище «парової пробки»).
Після пуску двигуна інтенсивність його прогрівання і прийомистість (інтенсивність розгону автомобіля до певної швидкості після різкого відкриття дросельної заслінки ) залежить від температури перегонки 50% бензину (t50% ). Чим нижча ця Тº, тим краще в (середньому 100-115ºС).
За Тº перегонки 90% (t90%) і температурою кінця кипіння (Кп)роблять висновок про наявність в бензині важких, важковидних (хвостових) фракцій, про інтенсивність і повноту згоряння робочої суміші.
Тиск насиченої пари характеризує випарність основних фракцій бензину і в першу чергу їх пускових властивостей. Чим більший тиск насиченої пари бензину, тим легше випаровується і швидше відбувається прогрівання і пуск двигуна. Дуже великий тиск веде до утворення парових пробок і зменшення потужності. Тому для літнього бензину тиск пари ≤66,7 МПа, для зимового 66,7 – 93,3 МПа.
б) Механічні домішки – не допускаються.
Засмічують паливні фільтри, паливо проводи, шиклери, збільшується спрацювання деталей поршневої групи.
в) Вода – не допускається. При Тº < 0 ºС утворює кристали (припинюэ доступ бензину). Сприяє окисленню бензину ( оскільки в ній розчиняється інгібітор), основна причина корозії деталей системи живлення.