Словник

заготівка □  Відрізаний потрібних розмірів кусок металу, який призначається для наступної технологічної операції з виготовлення деталі, виробу.

загартування □ Термохімічне оброблення виробу, з наданням йому твердості, міцності. Див. також: термічне оброблення сталі.

загазованість □ Підвищений вміст виробничих викидів, диму, пилу, а також отруйних речовин в повітрі.

Заболонь □ Периферична частина стовбура світлого кольору; складається із живих клітин.

□ 1) місцеве стиснення, що супроводжується, як правило, залишковими деформаціями матеріалу, його зминанням; зім’яття виникає в місцях передавання значних навантажень на невелику площу матеріалу; 

жорсткість □ Характеристика виробу, конструкції або елемента конструкції бути неподатливою при механічних навантаженнях.

жолоблення □ Часткова зміна правильної геометричної форми (деформування) виробу під дією теплоти та охолодження. 

Жолоблення □ Фізична властивість деревини, яка характеризується здатністю деревини деформуватися внаслідок різного усихання в різних частинах перерізу стовбура.

□ чавун, що відзначається жаростійкістю. Із жаростійкого чавуну виготовляють деталі пічного устаткування, корпуси пальників та ін.

□ бетон, що відзначається жаростійкістю. Для жаростійкого бетону застосовують в’яжучі: портландцемент, шлакопортландцемент, рідке скло, фосфатні зв’язувальні тощо, вогнетривкі заповнювачі, в разі потреби □ тонкомелені добавки. Використовують його для зведення промислових теплових агрегатів, їхніх фундаментів та ін.

□ сталь, що відзначається жаростійкістю. Застосовують у виробництві труб, теплообмінників, деталей котельних установок, турбін тощо.

□ 1) властивість металів (сплавів) чинити опір за високих температур хімічному руйнуванню під впливом газоподібного середовища; 

□ чавун, що відрізняється жароміцністю. Із жароміцного чавуну виготовляють головки поршнів, корпуси помп тощо.

□ сталь, що відзначається жароміцністю. Із жароміцної сталі виготовляють деталі парових установок високого тиску, клапани авіадвигунів тощо.

□ властивість конструкційних матеріалів чинити опір деформуванню й руйнуванню за високих температур під дією механічних навантажень. Визначають зазвичай границями повзучості й тривалості міцності.