Словник

□ 1) нижня, дещо виступаюча (або западаюча) частина зовнішніх стін споруд, що безпосередньо спирається на фундамент; 

□ нанесення (електролізом або іншим способом) на поверхню металевих виробів шару цинку або його сплавів. Захищає вироби від корозії металів

□ тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. Частини цих площин, що обмежують циліндр, називають його основами, віддаль між ними = висотою циліндра. Якщо твірні циліндра перпендикулярні до його основ, то циліндр називають прямим, якщо не перпендикулярні, то похилим. Якщо основа циліндра є кругом, то його називають коловим. Об’єм прямого колового циліндра V = пR2 h, бічна поверхня S = 2пRh, де R - радіус круга основи; h - висота циліндра

□ виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики), який випускає готову продукцію або її частину, виконує допоміжні та господарські роботи з обслуговування основного виробництва або підприємства загалом

□ апарат для розділення неоднорідних сумішей (суспензій, шламів, емульсій тощо) під дією відцентрових сил. Застосовують у промисловості, будівництві, медицині, біології тощо

центратор □ Пристрій для центрування труб великих діаметрів. Див. також: обладнання.

□ незмінно пов’язана з твердим тілом геометрична точка, через яку проходить рівнодійна всіх сил тяжіння, що діють на це тіло за його довільного розташування в просторі

□ точка, що характеризує розподіл мас у тілі або механічній системі. Рухається як матеріальна точка, в якій зосереджена вся маса системи і на яку діють усі прикладені до системи зовнішні сили. Положення центру мас тіла в однорідному полі тяжіння збігається з положенням його центра тяжіння

□ 1) дифузійне насичення вуглецем поверхні сталевих виробів. Надає виробам високої поверхневої твердості, стійкості проти зношування, підвищеної міцності від втомлюваності; 

□ узагальнена назва штучних неорганічних в’яжучих речовин, переважно гідравлічних. Тонкоподрібнений порошок, який після змішування з водою (з водними розчинами солей, ін. рідинами) спочатку тужавіє, а потім твердне, з’єднуючи заповнювачі або камені. Розрізняють цемент на основі портландцементного клінкеру (портландцемент, його різновиди), на основі глиноземистого клінкеру (глиноземисті цементи) і безклінкерний (наприклад, кислотостійкий цемент). Застосовують цемент зазвичай у виробництві бетонних і залізобетонних конструкцій (виробів), для виготовлення будівельних розчинів

□ штучний кам’яний будівельний матеріал (виріб) правильної форми (зазвичай прямокутний паралелепіпед). Розрізняють цеглу будівельну (глиняна випалена, вапняно-піщана автоклавна), вогнетривку (вогнетривкі матеріали) і тугоплавку (вогнетривкість не менша за 1350°С)

цвях □ Виріб, що використовують для прикріплення однієї частини конструкції до іншої.

□ дифузійне насичення поверхні сталевих або чавунних виробів одночасно азотом і вуглецем переважно у розплавах, що містять ціанисті солі. Підвищує поверхневу твердість виробів, їхню стійкість проти зношування, границю витривалості