Цементація

□ 1) дифузійне насичення вуглецем поверхні сталевих виробів. Надає виробам високої поверхневої твердості, стійкості проти зношування, підвищеної міцності від втомлюваності; 

2) осаджування (витиснення) більш електро­позитивних металів із розчинів їхніх сполук менш електро­позитивними металами, наприклад золота з його ціанистих розчинів цинком або алюмінієм;

3) закріплення ґрунтів, гірських порід кам’яної і бетонної кладки рідким цементним розчином або цементною суспензією, що їх нагнітають у щілини, пори тощо