Скло неорганічне

□ твердий, аморфний, зазвичай прозорий, матеріал, що утворюється внаслідок остигання мінерального розплаву (суміші кварцового піску, соди, вапняку та інших домішок), в результаті зростання в’язкості набуває властивостей твердого тіла. Застосовують головним чином у будівництві, для виготовлення тари, посуду. Різновиди скла неорганічного - скло технічне, оптичне (кронглас, флінтглас), фотохромне.