Тертя

□ 1) зовнішнє тертя - механічна взаємодія між твердими тілами, що виникає в місцях їхнього дотику й перешкоджає відносному переміщенню цих тіл. У техніці роль тертя буває негативною (наприклад, воно зменшує коефіцієнт корисної дії механізмів, спричинює їхнє зношування тощо) і позитивною (зокрема, створює можливість передачі зусиль від одних деталей машин до інших); 

2) внутрішнє тертя - сукупність процесів, що відбуваються в твердих, рідких і газоподібних тілах і призводять до необоротного перетворення їхньої механічної енергії на внутрішню енергію.