Словник

електрод зварювальний □ Металевий або неметалевий стрижень призначений для підведення струму до зварювальної дуги; класифікуються: плавкі (стальні, чавуні, алюмінієві, мідні та з їх сплавів) і неплавкі (вольфрамові та його сплаву, вугільні, графітні); для змінного та постійного струму; поштучні покриті для ручного дугового зварювання; зварювальний дріт для автоматичного і напівавтоматичного зварювання та ін. Див. також: електрод штучний, електродне покриття; електрод наплавний; електродний метал; електродотримач.

електрод □ Те саме, що й електрод зварювальний.

електрогазозварник □ 1. Робітнича професія. 2. Кваліфікований робітник з умінням зварювати деталі, конструкції із вузгецевих конструкційних сталей, чавуну, кольрових металів та їх сплавів, складальні одиниці і трубопроводи із вуглецевих і легованих сталей ручним дуговим і газовим зварюванням, виконувати різання, наплавлення, паяння.

електровимірювальні прилади □ Електричні прилади, призначені для вимірювання електричних величин напр., амперметр, вольтметр.

електробезпека □ Заходи і засоби, які забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Див. також: електрична ізоляція; заземлення.

□ захист електроенергетичного, електро­технічного і радіоелектронного устаткування від небажаного переміщення електричного заряду з різним електричним потенціалом. Для зовнішньої електроізоляції (повітряних ліній електропередачі) застосовують електричні ізолятори, для внутрішньої (силових конденсаторів, кабелів) - діелектрики

електричний струм □ Направлений впорядкований рух заряджених частинок.

електричний провід □ Виріб, в якого одна або кілька ізольованих струмоведучих жил, на які нанесено захисні неметалеві покриття. Див. також: зварювальний провід.

електричний опір □ Притидія електричного поля проходженню електричного струму, одиниця вимірювання – Ом.

електричний контакт □ Поверхня дотикання складових частин електричного кола, якому властива електропровідність.

електричне коло □ Замкнений контур складений із джерела живлення, споживачів і з’єднувальних проводів по яких тече електричний струм.

□ сукупність пристроїв і конструкцій для передачі на віддаль і розподілу між споживачами електричної енергії. Основні частини електричної мережі: лінії електропередач, розподільні й трансформаторні підстанції, а іноді й перетворю­вальні підстанції.

електрична іскра □ Електричний розряд, при якому після пробивання напруга на розрядному проміжку дуже швидко спадає.

електрична ізоляція □ Покриття (ізолювання) струмоведучих частин електроустановок; електропроводок; матеріали, що не проводять електричний струм (азбест, поліетиленові стрічки, гума тощо).

□ самохідна машина для розробки і переміщення ґрунтів, гірських порід, корисних копалин та інших сипких або грудкових матеріалів. Робочим органом екскаватора слугує ківш, колесо (чи ротор) з ковшами або ланцюг із ковшами. Розрізняють екскаватори гусеничні, крокуючі, плаваючі та ін.