Словник

□ пристрій, за допомогою якого створюють і спалюють суміш газу або іншого палива з повітрям (киснем). Використовують у зварюванні, паянні і різанні, в топках котельних агрегатів і печей та ін.

пальне □ Горючі гази та пари горючих рідин (ацетилен, пропан-бутан, природний газ, пари газу, бензину та ін.), що згоряють у кисні, утворюючи полум’я високої температури; застосовується для газополуменового оброблення металів.

□ горючі речовини, що слугують (під час спалювання) джерелом теплової енергії. Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного належать, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їхні хімічні сполуки.

□ стрижні (стовпи, бруси), що їх занурюють у ґрунт або виготовляють у ньому, щоб передати навантаження від споруди на її основу. Застосовують для зведення пальових фундаментів, у конструкціях набережних, причальних споруд, гребель тощо.

паз □ Вузька і довга щілина, стик (між недостатньо щільно припасованими колодами, дошками, плитами, металевими листами і т. ін.)

□ споруда (пристрій), де внаслідок згоряння палива (іноді інших хімічних реакцій) або перетворення електричної чи світлової енергії виділяється тепло. Розрізняють електричні, полуменеві й оптичні печі; печі промислові (нагрівальні, плавильні, термічні та ін.) і побутові (для пічного опалення, готування їжі тощо).

□ пухка гірська осадова порода, що складається з уламків різних мінералів або гірських порід розміром від 0,05 до 2 мм у поперечнику (за іншими класифікаціями, від 0,1 до 1 мм). За умовами утворення піски поділяють на річкові, озерні, морські, водно-льодовикові та ін. Використовують у будівництві, скляній та будівельних матеріалів промисловості.

□ осадова гірська порода, складена із зерен піску, зцементованих глинистим, кременистим та іншим матеріалом. Пісковики поділяють на грубозернисті (1,0-0,5 мм), середньо­зернисті (0,5-0,25 мм), дрібнозернисті (0,25-0,1 мм) і тонкозернисті (0,1-0,05 мм). Використовують для виготовлення динасу, як бутове каміння і щебінь.

□ пластичні маси ніздрюватої (пористої) структури переважно із замкненими порами. Найпоширеніші пінопласти на основі полістиролу (пінополістирол), поліетилену (пінополіетилен), карбамідних смол (міпора) та інших полімерів. Застосовують їх як тепло-, звуко- й електроізоляційні матеріали в авіа- і суднобудуванні, будівництві, радіо- та електротехніці тощо.

□ неорганічні та органічні матеріали з ніздрюватою (пористою) структурою, схожою на отверділу піну. До піноматеріалів належать вулканічна пемза та деякі інші гірські породи, ніздрюватий бетон (зокрема, пінобетон), пінопласти, пінокерамічні матеріали, пінометали і піноскло. Застосовують їх як теплоізоляційні й конструкційні матеріали у будівництві, авіа-, судно- і машинобудуванні тощо.

□ бетон із ніздрюватою (пористою) структурою, затверділа суміш мінеральної в’яжучої речовини, кремнеземистого компонента, стійкої піни й води. Фізичними властивостями і застосуванням подібний до газобетону.

□ опора обертових деталей (валів, осей), що сприймає від них навантаження і забезпечує вільне їх обертання. Крім того, за допомогою підшипників підтримують деталі, які обертаються навколо валів і осей, □ шківи, шестерні тощо. Підшипники широко використовують у машино- і приладобудуванні.

□ електрична установка або сукупність електричних пристроїв, якими перетворюють електричний струм, розподіляють електричну енергію між її споживачами. Розрізняють перетворювальні і трансформаторні підстанції.

□ роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали. Дають змогу контрольовано руйнувати або переміщувати матеріали (гірські породи, бетон тощо), змінювати їхню структуру, властивості і форму (наприклад, зварюванням вибухом), гасити пожежі на нафтових і газових промислах, ліквідовувати затори льоду тощо.

підлога □ верхній або опоряджувальний шар, що накладається на тримальну конструкцію перекриття або на ґрунт у будинку.