Ґрунт має певні фізичні властивості: питому та об'ємну вагу, пористість, твердість, зв'язність, липкість, а також пов'язані з ними водно-фізичні властивості - вологомісткість, водопроникність.
Питома вага - це відношення певного об'єму твердої частини абсолютно сухого ґрунту до такого ж об'єму води.
Об'ємна вага - це відношення певного об'єму абсолютно сухого ґрунту з непорушеною будовою до такого самого об'єму води.
Пористість (шпаруватість) - це загальна кількість пор у ґрунті. Дрібні пори (менші за 0,1 мм) називають капілярними, вони заповнені переважно водою; більші - заповнені повітрям. Для доброго забезпечення рослин одночасно водою, повітрям і поживними речовинами сприятливим є співвідношення між капілярною і некапілярною пористістю як 1:1. Відповідна пористість ґрунту створюється його обробітком.
Зв'язність, пластичність і липкість впливають на якість обробітку, величину тягового зусилля, стійкість робочих органів проти спрацювання, витрати палива тощо.
Зв'язність - це опір ґрунту, який він чинить розриву, розклинюванню і стискуванню його часток. Зв'язність залежить від механічного складу ґрунту, вологості, вмісту гумусу, структури. Чим більше в ґрунті глини й менше вологи, тим більше він зв'язний. Піщані ґрунти майже не мають зв'язності.
Під пластичністю ґрунту розуміють його властивість змінювати свою форму (об'єм) і зберігати її без розриву під дією зовнішніх сил. Пластичність залежить від тих самих властивостей, що й зв'язність, і має значення під час обробітку.
З пластичністю тісно пов'язана липкість ґрунту, тобто здатність його прилипати до робочих органів ґрунтообробних знарядь. Липкість ґрунту зростає в разі збільшення в ньому вмісту глинистих часток і в разі збільшення його вологості.
Ураховуючи це, ґрунт треба обробляти за такої вологості, за якої він добре розпушується, не прилипає до знарядь, тобто перебуває в стані спілості.
Вологомісткість - це здатність ґрунту вбирати й утримувати певну кількість води; водопровідність - здатність пропускати воду з верхніх шарів у нижні. Водно-фізичні властивості залежать від механічного складу, вмісту гумусу, структури ґрунту. Під вбирною здатністю розуміють властивість ґрунту вбирати з ґрунтового розчину та повітря й утримувати розчинені та завислі у воді тверді речовини й гази.
З умістом у ґрунті тих чи інших йонів пов'язана його реакція: кислотність або лужність. Якщо в ґрунтовому розчині є значна кількість йонів Гідрогену, то такий ґрунт має кислу реакцію, яку узвичаєно позначати літерами латинського алфавіту - рН. Чим менше число рН, тим вища кислотність ґрунту. Наприклад, ґрунт, що має рН 4-5, - дуже кислий; 6-6,5 - слабокислий; 7 - нейтральний. Ґрунти, у яких рН вище за 7, - лужні.
Важливою складовою ґрунту є вода, що розчиняє поживні речовини, забезпечує життєві процеси вищих рослин і мікроорганізмів, бере участь у всіх процесах, що відбуваються в ґрунті.
Повітря заповнює великі пори ґрунту й відіграє важливу роль у житті рослин і мікроорганізмів, які засвоюють кисень та виділяють вуглекислий газ.
Тепловий режим ґрунту залежить від розташування поля, напрямку та кута схилу, механічного складу ґрунту, його вологості, кольору тощо. Обробітком, осушенням, унесенням органічних добрив, поліпшенням структури, мульчуванням і снігозатриманням регулюють тепловий режим ґрунту.
Поживний режим ґрунту перебуває в щільній залежності з водним і повітряним режимами й активністю мікроорганізмів. Кожний ґрунт містить більшу або меншу кількість поживних елементів - Нітрогену, Фосфору, Калію, Кальцію, Магнію та ін.
Щоб поліпшити умови живлення рослин, треба вносити органічні й мінеральні добрива, правильно обробляти ґрунт, за потреби осушувати або зрошувати його, висівати бобові культури, які збагачують кореневмісний шар нітрогеном.
Найважливішою властивістю ґрунту, що характеризує його як природне тіло й основний засіб виробництва в сільському господарстві, є його родючість - здатність задовольняти потребу рослин у воді та поживних речовинах. У процесі утворення ґрунтів у них виникає природна родючість, яка характеризується природними властивостями: загальними запасами поживних елементів, гумусу, певним механічним складом, фізико-механічними властивостями. Проте природна родючість - це родючість можлива, потенціальна. Під впливом діяльності людини вона перетворюється на дійову, або ефективну, родючість.
Контрольні запитання:
- Назвіть основні фізичні властивості ґрунту. На що вони впливають?
- Що таке родючість ґрунту і від чого вона залежить?