Серед великої кількості рослин, що ростуть на планеті, тільки незначна частина становить групу культурних, тобто таких, які людина спеціально вирощує для задоволення своїх потреб.
Зокрема, в Україні вирощують близько 90 найважливіших видів польових культур, що забезпечують населення харчовими продуктами, тварин - кормами, а промисловість - різними видами сировини.
За виробничим принципом польові культури об'єднують у такі групи: зернові, технічні, кормові та баштанні. Ці групи, своєю чергою, поділяють на підгрупи.
- Група зернових культур (вирощують на продовольче і фуражне зерно):
- типові хліба (пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале - гібрид пшениці й жита);
- просоподібні хліба (кукурудза, просо, сорго, рис, могар, чумиза);
- зернові бобові (горох, соя, квасоля, сочевиця, боби, нут, люпин);
- інші зернові (гречка).
- Група технічних культур:
- олійні (соняшник, ріпак, рицина, гірчиця);
- ефіроолійні (коріандр, кмин, фенхель, м'ята);
- прядивні (бавовник, льон, коноплі);
- цукроносні (цукровий буряк, цикорій);
- крохмаленосні (картопля, топінамбур);
- лікарські та наркотичні (валеріана, дигіталіс, беладона, мак, тютюн, махорка).
- Група кормових культур (є основним джерелом кормів для сільськогосподарських тварин):
- однорічні злакові (суданська трава, райграс однорічний) та бобові трави (вика, пелюшка);
- багаторічні злакові (тимофіївка, стоколос, райграс) та бобові трави (конюшина, люцерна, буркун);
- трав'янисті культури інших родин (капустяних, айстрових тощо);
- кормові коренеплоди (кормовий буряк, морква, ріпа, бруква).
- Група баштанних культур:
- продовольчі (кавун столовий, диня, кабачки);
- кормові (кавун кормовий, кабачки, гарбуз);
- технічні (люфа).
Крім виробничого, існує принцип поділу культур за способом або характером використання головного продукту врожаю. За цією ознакою виокремлюють шість груп польових культур: зернові; коренебульбоплоди (кормові, баштанні культури); олійні та ефіроолійні; прядивні; наркотичні (тютюн і махорка); лікарські.
Найбільше значення мають представники родини тонконогових - зернові злакові культури: пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, жито, сорго, просо, рис. Під ними зайнято понад половину всіх польових культур. Зерно злакових як найцінніший за співвідношенням вуглеводів і білків продукт широко використовують для харчування та виготовлення кормів для тварин.
Зернові злакові культури поділяють на дві групи: 1) пшениця, жито, ячмінь і овес; 2) кукурудза, просо, сорго, рис.
У рослин першої групи утворюється зернівка з поздовжньою борозенкою; коли зернівка проростає, з'являються кілька коренів; суцвіття - колос (пшениця, жито, ячмінь) або волоть (овес); стебло - порожниста соломина. Рослини цієї групи краще ростуть в умовах помірних температур і довгого дня. На першому місці серед цих культур за значенням і посівними площами - пшениця.
Зернові злакові культури другої групи - теплолюбні рослини. На відміну від зернових злаків першої групи, рослини цієї групи утворюють зернівку без поздовжньої борозенки та стебло, заповнене губчастою тканиною. Зернівка проростає одним корінцем. Стійкими проти посухи є просо і сорго; їх вирощують у степових районах. Рис поширений у зрошуваних районах (Південь України). Кукурудзу і просо вирощують не лише в південних, а й у більш північних районах України.
Зерновим бобовим культурам - гороху, сої, квасолі, сочевиці, нуту, люпину - належить значне місце в землеробстві. Ці рослини ціняться за великий уміст рослинного білка (їхнє насіння містить у 2-2,5 раза більше білка, ніж насіння злакових). Вони є добрими попередниками для будь-яких культур. Їх вирощують у всіх районах України.
Кореневі бульбоплідні рослини в результаті потовщення коренів (цукрові й кормові буряки, морква) або підземних пагонів (картопля, бруква, турнепс) утворюють підземні плоди різної форми. У цих рослинах, на відміну від зернових і особливо зернобобових, уміст білка невеликий, а вуглеводів (цукор, крохмаль) - підвищений. Для кореневих бульбоплідних культур характерними є висока продуктивність і підвищені вимоги до умов росту.
До олійних належать культури, що містять понад 15 % жиру і які використовують для одержання олії. Окрему групу становлять ефіроолійні рослини, в насінні або вегетативних органах яких накопичуються леткі олії із сильним і приємним запахом. Серед олійних розрізняють культури, які вирощують тільки для виробництва олії (соняшник, рицина, ріпак, кунжут, гірчиця, рижій, льон олійний, мак та ін.), і рослини комплексного використання, з яких олію отримують як побічний продукт у процесі переробки (бавовник, соя, льон- довгунець, арахіс та ін.). В Україні основною олійною культурою є соняшник.
Прядивні культури (льон, коноплі, бавовник) забезпечують текстильну промисловість незамінною сировиною - волокном. Міцне, еластичне, стійке проти гниття рослинне волокно широко використовують для виробництва різних тканин побутового й технічного призначення. З нього виготовляють також шпагати, вірьовки, морські канати, рибальські й спортивні сітки, кінську збрую, штучну шкіру, нитки, целулоїд тощо.
Контрольні запитання:
- Як класифікують польові культури за виробничим принципом?
- Які групи польових культур виокремлюють за способом або характером використання головного продукту врожаю?
- Схарактеризуйте основні групи польових культур.