Основний обробіток - перший, найглибший обробіток ґрунту після збирання попередників, що суттєво змінює будову кореневмісного шару. Його поділяють на полицевий (культурна оранка) і безполицевий (плоскорізний) обробіток, а також обробіток дисковими боронами.
Полицевий обробіток застосовують у районах, ґрунти яких не зазнають ерозії. За полицевої оранки відбувається обертання орного шару, його розпушування й перемішування, а також підрізування підземної частини рослин. Виокремлюють два основні способи оранки:
- Загінна, яку виконують всклад або врозгін. Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загінки прямокутної форми. Довжина загінки відповідає довжині поля, а ширина її кратна ширині захвату орного агрегата. Оранку всклад починають із середини загінки, а в кінці її агрегат повертають управо. Оранку врозгін починають із правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертають вліво.
За оранки всклад посередині загінки утворюється звальний гребінь, а за оранки врозгін - розгінна борозна. Для зменшення кількості гребенів і борозен поле розбивають на непарну кількість загінок - три, п'ять та більше. Перед початком оранки відбивають розворотні смуги, які обробляють врозгін після того, як поле зорано. На двох перших проходах виконують технологічне регулювання плуга для досягнення потрібної якості виконання оранки. Після оранки поля вирівнюють розгінні борозни начіпним плугом, перший корпус якого заглиблюють на потрібну глибину, а останній працює на мінімально можливій глибині або ковзає по поверхні оранки.
- Реверсивна (човникова) - проводиться оборотним плугом, який має подвійний набір лемешів, розташованих дзеркально. Доїхавши до кінця поля, тракторист перевертає плуг і продовжує оранку, рухаючись човниковим способом. У цьому полягає головна відмінність від роботи звичайним плугом, де треба орати в одному напрямку. В оборотному плузі за одного положення лемешів підрізаний пласт ґрунту відвертається вправо, у протилежному - вліво, тобто звальні гребені й розгінні борозни не утворюються.
Глибина оранки залежить від потужності перегнійного шару й особливостей вирощуваних культур. На дерново-підзолистих ґрунтах глибина оранки обмежується перегнійним шаром (до 20-25 см), на чорноземах - сягає 30-35 см. Ярі хліби й зернобобові добре розвиваються за мілкішої (20-22 см) оранки; озимі - за глибшої (до 25 см); під коренеплоди (буряки) і бульбоплоди (картоплю), а також під кукурудзу й інші культури з високим стеблом бажана глибока оранка (30-32 см). Агротехнічні вимоги до якості оранки передбачають можливе її проведення за фізичної стиглості ґрунту. Глибина оранки має бути однаковою, борозни - прямолінійними, поверхня поля - суцільною, рівною, без брил. Пропуски й огріхи не допускаються.
Оранку проводять переважно восени (зяблевий обробіток), після збирання парової культури (під озимі) та після збирання ранніх попередників (під ярі). Навесні орють у виняткових випадках: на заплавних ґрунтах і на схилах, де є загроза водної ерозії.
Плоскорізний обробіток - ґрунтозахисний обробіток ґрунту зі збереженням значної частини післяжнивних решток на поверхні ґрунту. Поширений у степових посушливих районах. Для боротьби з вітровою ерозією застосовують глибокороз- пушувачі-плоскорізи, що розпушують ґрунт на глибину до 30 см і лишають на його поверхні стерню. Цей обробіток виконують один раз на чотири-п'ять років. Між глибокими обробітками ґрунт щорічно розпушують дисковими лущильниками на глибину 10-12 см.
Обробіток дисковими боронами. За застосування новітніх агротехнологій і зменшення затрат на проведення основного обробітку ґрунту в господарствах основний обробіток проводять шляхом дискування широкозахватними агрегатами. Дискування пожнивних решток проводять у три сліди вздовж, упоперек і по діагоналі, що дає можливість якісно виробити ґрунт.