Відпрацьовані нафтопродукти – відпрацьовані масла, промивні рідини, суміші нафти і нафтопродуктів, а також суміші, які утворилися в результаті очистки засобів зберігання, транспортування.

Горючість нафтопродуктів – експлуатаційні властивості, які характеризують здатність нафтопродуктів згоряти в умовах застосування і випробовування.

Густина – відношення маси тіла до його об’єму (кг/ м³).

Детонаційна стійкість – фізико-хімічні властивості, які характеризують здатність бензину горіти без вибуху.

Експлуатаційні властивості ПММ – властивості, які проявляються при виробництві, транспортуванні, зберіганні, випробовуванні, застосуванні і характеризують сукупність однорідних явищ при цих процесах.

Індукційний період нафтопродукту – показник, який враховує, протягом якого часу нафтопродукт в умовах окислення зберігає задані властивості.

Індекс в’язкості – ступінь зміни в’язкості залежно від температури.

Нормальна швидкість поширення полум’я – лінійна швидкість переміщення в ламінарному потоці газової суміші в напрямку, нормальному до поверхні фронту горіння.

Парові пробки – бульбашки парі рідкого палива, які утворились в паливній системі двигуна і порушують подачу палива в камери згоряння.

Прокачування нафтопродукту – експлуатаційна властивість, яка характеризує прокачування нафтопродукту через трубопроводи, фільтри, отвори і зазори.

Регенерація масел – відновлення якості відпрацьованих масел для їх повторного використання.

Смолоутворення - процес окислення ПММ, який супроводжується нагромадженням в них високомолекулярних киснеутримувачах рідких речовин (смол).

Температура спалаху – найменша tº , при якій відбувся короткочасний спалах парів нафтопродукту від полум’я в умовах випробування.

Температура самозаймання - tº займання парів нафтопродукту без контакту з полум’я в умовах випробування.

Токсичність нафтопродукту – експлуатаційна властивість, яка характеризує дію нафтопродукту або продукту його згоряння чи розкладу на людину і навколишнє середовище.

Фізико – хімічні властивості нафтопродукту – складова частина експлуатаційних властивостей нафтопродукту, яка характеризує сукупність однорідних явищ, що визначають в лабораторних умовах.

Якість ПММ – сукупність їх властивостей, які визначають здатність задовольнити встановлені вимоги відповідно з прямим призначенням.