Словник

□ сума моментів відносно довільної поперечної осі усіх сил, розташованих з одного боку певного перерізу елемента.

□ фізична величина, що характеризує розподіл мас у тілі і є мірою його інертності (поряд із масою) під час обертання. Наприклад, осьовий момент інерції матеріальної точки, відносно заданої осі чисельно дорівнює добуткові маси m цієї точки на квадрат її віддалі h до осі: I = mh². Осьовий момент інерції системи матеріальних точок дорівнює сумі осьових моментів інерції цих точок.

молоток-шлаковідділювач □ Інструмент для відділювання шлакової кірки, бризк металу та проковування шва. Див. також: приладдя зварника.

□ величини (модулі), що характеризують пружні властивості матеріалу. За малих деформацій, коли діє закон Гука, модулі пружності є коефіцієнтами пропорційності між напруженнями і спричиненими ними деформаціями. Розрізняють модулі пружності за осьового розтягу-стиску (модуль Юнга), за зсуву (модуль зсуву), за всебічного стиску (об’ємний модуль пружності).

□ метод дослідження процесів через побудову системи математичних співвідношень (математичних моделей), що описують їх. У математичному моделюванні використовують загальні закони природознавства, спеціальні закони конкретних наук, результати спостережень та експериментів, імітаційне моделювання за допомогою обчислю­вальних машин. Результати математичного моделювання дають змогу передбачати розвиток процесу, розрахувати його характеристики, керувати цим процесом, проектувати системи з бажаними характеристиками тощо.

механічні властивості металів □ Сукупність властивостей, які характеризують здатність металів та сплавів чинити опір діянню зовнішніх сил (міцність, твердість, пластичність, ударна в’язкість та ін.). Див. також: властивості металів.

□ наука про найпростішу форму руху матерії □ механічний рух. На основі класичної механіки утворилася низка наукових напрямів і окремих наук. Механіку поділяють на загальну механіку, механіку рідин і газу та механіку деформівного твердого тіла. У кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику і динаміку. До загальної механіки відносять: аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, загальні теоретичні питання механіки, експеримен­тальну техніку тощо. Основу механіки рідини і газу становлять гідроаеромеханіка, газова динаміка. До механіки деформівного твердого тіла відносять теорію деформування тіл, теорію міцності, втомленості й руйнування твердих тіл; механіку ґрунтів і сипких тіл; будівельну механіку та опір матеріалів. Основоположником механіки є Г.Галілей. Основні закони динаміки встановив І.Ньютон.

механізація □ Заміна ручних засобів праці механізмами і машинами. Див. також: автоматизація зварювальних робіт.

металургія зварювання □ Металургійний процес зміни хімічного складу, структури і властивостей металів та їх сплавів, надання їм певної форми при зварюванні.

металообробка □ Різні види технологічної обробки металів і сплавів напр., обробка тиском, різанням, зварюванням тощо.

металобрухт □ Відходи металу та несправні деталі виробів, які піддають переплавленню.

метали кольорові □ Метали та їхні сплави з цінними властивостями: мідь, алюміній, олово, цинк, свинець, титан, магній та інші, а також сплави на основі їх. Див. також: метали.

метали □ Технічні речовини (матеріали), які характеризуються електропровідністю, теплопровідністю, ковкістю, блиском та іншими властивостями; в техніці метали прийнято ділити на чорні (чавун, сталь) і кольорові. Див. також: метал кольоровий, метал чорний.

металеві зварні конструкції □ Конструкції виготовлені із металопрокату, труб за допомогою зварювання: балочні, ґратчасті, трубні, посудини, трубопроводи та ін. Див. також: сортова сталь.

метал шва □ Метал, який утворюється в результаті плавлення основного (присадного) металу або тільки основного металу в зварювальній ванні в процесі зварювання.