Словник

 тверднення □ Процес переходу від рідкої до твердої фази металу або сплаву. Див. також: кристалізація.

твердість □ Властивість металу (матеріалу) чинити опір проникненню в нього іншого, твердішого тіла. Див. також: властивості металів.

□ сплави з високими твердістю, міцністю, різальними та іншими властивостями, що зберігаються за високих температур. Порошкові тверді сплави (сплави на основі здебільшого карбідів металів - вольфрамокобальтові, титано- вольфрамові та ін.) застосовують головним чином у виробництві гірничобурового, різального та іншого інструменту. Литі тверді сплави (наприклад, сормайт, сплави на основі боридів та інших сполук) наносять на робочі частини інструментів, на деталі машин і механізмів

□ тверді фізико-хімічні системи, де однорідність системи не порушується від зміни співвідношення між її складовими частинами. Особливо важливі тверді розчини металів, бо внаслідок їх утворення набагато підвищуються тривкість, твердість тощо. Тверді розчини - основа всіх важливих технічних сплавів (нержавіюча сталь, бронзи, латунь). До технічних розчинів належить також більшість стекол

Тангенціальний розріз стовбура □ Повздовжній розріз стовбура, який проходить на деякій відстані від серцевини по радіальному напрямку вздовж волокон деревини по дотичній до річних шарів.

□ приміщення між зовнішніми і внутрішніми вхідними дверима (прорізами) у будинку, залізничних вагонах тощо

□ троси, стропи, ланцюги для піднімання вантажів під час будівельно-монтажних та інших робіт

□ геометричні тіла, утворювані внаслідок обертання плоских фігур навколо прямої, що лежить у площині цих фігур. Наприклад, обертаючи еліпс навколо однієї з його півосей, одержують еліпсоїд обертання